Дерев’яні меблі.
Споконвіків на теренах наших західноукраїнських земель люди творили красу довкола себе власними руками. Люди прикрашали не лише себе, а й своє помешкання, предмети праці та побуту, дерев’яні меблі у своїй оселі.

У творчості народних майстрів-меблярів переважали прості форми. Такою була потреба соціального замовника-селянина, міщанина. Часто кращі кріпосні майстри оформляли палаци і замки магнатів. Вони прикрашали будови тригранно-виймчастим різьбленням, рельєфним різьбленням.

Після війни народний промисел дещо пережив застій, але, на щастя, цей сумний період з історії різьби по дереву минувся досить швидко. І тепер, в наш час, ми можемо знову наповнювати свої домівки унікальними зразками цього самобутнього мистецтва. Поряд з геометричною площинною різьбою, найпоширенішою на Гуцульщині є скульптурна і об'ємна різьба. Для своїх робіт майстри використовують грушу, явір, сливу, бук, черешню. Крім чистої сухої різьби, що є домінуючим способом художнього оздоблення, умільці вдало використовують інкрустацію рогом і чорним деревом, кольоровими металами, часом крученим мідним дротом. Часто застосовують декоративні мотиви, виконані технікою художнього випалювання.

Придбати собі в домівку унікальні дерев’яні стільці, чи купити меблі загалом - тепер це справа проста, і не викликає надмірних турбот. Майже в кожному Гуцульському селі є свої умільці, які віддано і якісно виконують свою роботу. Це швидше їх покликання.